22 Березня, 2021 р., 09:16
Податкова звітність з ПДВ за новою формою
01 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким вносяться зміни до:
форми податкової накладної і Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Наказ № 1307),
форм податкової декларації з ПДВ (далі – декларація);
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок); розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Наказ № 21).
Так, зокрема:
форму податкової накладної та додатки до неї доповнено реквізитом «код», де зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи та який заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»; збільшено до 99999 позицій кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній,
форму декларації та уточнюючого розрахунка до неї доповнено новими рядками:
? 4.1.1 та 4.2.1 – для відображення коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у разі проведення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУ заповнюється рядок 4.1.2;
? 5.1.1 – для відображення коригування обсягів постачань, по операціям звільненим від оподаткування ПДВ відповідно до ст. 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів. Даний рядок є довідковим, оскільки у ньому розшифровуються суми коригувань, які вже враховані у показниках рядків 5 та 5.1 декларації;
об’єднано у один додаток додатки 1 та 5 до декларації, у якому відображається інформація щодо сум ПДВ, нарахованих платником за звітний період, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні та відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному періоді та не зареєстрованих в ЄРПН, а також інформація щодо розшифровки податкового кредиту платника в розрізі контрагентів за звітний період.
Які реквізити обов’язково повинна містити податкова накладна?
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Порядок заповнення заголовку податкової накладної при постачанні товарів особі, яка не зареєстрована платником ПДВ
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.
Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку; «03» - складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» - складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» - складена за щоденними підсумками операцій.
Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
Отримали право власності або право користування земельною ділянкою? Сплатіть земельний податок
Земельний податок – це обов’язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ст. 14 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
- земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні,
- земельні частки (паї), що знаходяться у власності;
- земельна ділянка, надана в оренду (п. 270.1, п. 288.3 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону № 1952).
Чи передбачені штрафні санкції за торгівлю алкогольними напоями у кіосках?
Місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).
Будівлі – це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п. 14.1.15 ст. 14 Податкового кодексу).
Забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (ст. 153 Закону № 481).
До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 153 – 6800 гривень (ст. 17 Закону № 481).
Отже, якщо суб’єкти господарювання здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі у розмірі 6800 гривень.
Фізична особа має кілька об’єктів нерухомості в різних населених пунктах. Куди можна звернутися для звірки даних?
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, має право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.
Які штрафи застосовуються за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації?
Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у податкових органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).
До фізичної особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).
Разом з цим, якщо фізична особа здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець та не подавала податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до неї застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Водночас, провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).
Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164 прим. 1 КУпАП).
Терміни для реєстрації податкових накладних в ЄРПН
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):
- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених ПН та/або розрахунків коригування до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Обмеження готівкових розрахунків для суб’єктів господарювання
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;
з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.
Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.
ГУ ДПС у Запорізькій області
