За якою формою подається до податкового органу повідомлення про використання єдиного рахунку?

Дата: 16.11.2021 15:04

Кількість переглядів: 122

За якою формою подається до податкового органу повідомлення про використання єдиного рахунку?

З 01.01.2021 року передбачено функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску (ст. 35¹  ПКУ).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42¹ ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Єдиний рахунок: повернення помилково сплачених сум грошового зобов’язання

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет».

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає:

- суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок,

- поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Чи може суб’єкт господарювання, включений до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, сплачувати кошти на інші рахунки?

Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.

Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (ст. 35¹ ПКУ).

З початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім певних випадків (п. 35¹.3 ст. 35¹ ПКУ).

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейською службою України для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ (п. 35¹.3 ст. 35¹ ПКУ).

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Електронний кабінет: інформація про залишок коштів на єдиному рахунку

ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка;

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер  РРО/фіскальний номер програмного РРО (п. 2 розд. II «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (із змінами від 18.06.2020 № 306, та від 08.06.2021 № 329).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)", наведеній у додатку 1 до Положення N 13, QR-код зазначається у разі наявності.

При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону N 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу N 306.

Отже, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

                                         Програмний РРО: заяви для реєстрації РРО та кассира

• Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603).

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

• Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, яке розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391802;  (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391802).

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за ідентифікатором форми «J/F 1391802 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа».

Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

17.08.2021 року набрав чинності наказ МФУ від 04.06.2021 №317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (у редакції від 28.04.2017 року № 467).

Наказом № 317 внесено зміни до основної частини Декларації і до додатків до неї.

Платникам податку на прибуток необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року.

• Згідно змін, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств доповнено новим рядком 7.1 щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, зокрема, повного найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження та найменування контролюючого органу за місцем обліку. 

• До додатків до Декларації внесено такі зміни:

•          у додатку ПН передбачено відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу; 

•          у додатку РІ:

• виключено різницю, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування щодо витрат, понесених платником при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція п.п. 140.5.15 ст. 140 ПКУ діяла до 01.01.2021) (рядок 3.1.14); 

• доповнено новою різницею (рядок 3.1.14) щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов?язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 ст. 140 ПКУ);

• доповнено новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

• на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.140.4.8 ст. 140 ПКУ) (рядок 3.2.6); 

• на суму отриманої одноразової компенсації суб?єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4  розд. XX ПКУ) (рядок 4.2.22);

• на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2³ та списаного податкового боргу відповідно до п. 24 розд. XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4 розд. XX ПКУ) (рядок 4.2.23); 

• у додатку АМ передбачено відображення інформації про капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (п.п. 138.3.2 ст. 138 ПКУ) (рядок КП).

Зазначені норми роз’яснено листом ДПС України від 27.09.2021 № 21953/7/99-00-21-02-01-07.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можна зазначити активи, які знаходяться на території АР Крим та території, де проводиться АТО

Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (п. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ст. 1 Закону України від 02.09.2014  №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Отже, платник податків, який має на території АР Крим та Донбасі активи, визначені п. 4 підрозд. 9⁴ розділу ХХ ПКУ, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням належних активів за умови дотримання таким платником вимог п. 3 підрозд. 9⁴ розділу ХХ ПКУ.

При цьому, не є об’єктами декларування активи фізичної особи – декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором чи мають джерела походження з такої країни (п. 5 підрозд. 9⁴ розділу ХХ ПКУ).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 12 підроз. 9⁴ розділу ХХ ПКУ) .

Після отримання від платника одноразової (спеціальної) добровільної декларації у приватній частині Електронного кабінету платника буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору за відповідною територією із зазначення згенерованого QR-коду з кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до поданої декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати збору.

Звертаємо увагу, що в Електронному кабінеті платника забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?»

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516334.html

Податок на доходи нерезидентів: відповідальність за ненарахування та несплату

Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом:

- утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України  (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.1 ст. 125¹ ПКУ).

- ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.2 ст. 125¹ ПКУ).

- такі діяння вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.3 ст. 125¹ ПКУ).

- такі діяння вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (125¹.4 ст. 125¹ ПКУ).

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами.

Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.

ПДФО: повернення надміру сплаченої суми

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Зазначена норма не застосовується для повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 ПКУ):

- на поточний рахунок платника податків в установі банку,

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі.

Контролюючий орган готує висновок про повернення належних сум коштів та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

ПДФО: коди бюджетної класифікації для сплати

Наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

• 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

• 11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

• 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

• 11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

• 11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

• 11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

• 11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

• 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Платникам ПДВ: реєстрація податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Зазначена норма передбачена п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

Штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом дії карантинних заходів

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім, зокрема, санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ(п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Єдиний внесок: компенсація за невикористані відпустки – чи є оподаткування?

Базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону від 24.03.1995  № 108/95-ВР «Про оплату праці» (п.1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄВ.

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків, як наслідок, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

Фізична особа продає власне рухоме (нерухоме) майно: чи нараховується єдиний внесок

Базою нарахування єдиного внеску є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Отже, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Чи є штрафи за порушення законодавства з єдиного внеску у зв’язку з проведенням заходів щодо запобігання COVID-19  

Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.

Крім того, за вказаний період платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Зазначена норма передбачена п. 911.1 та п. 911.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Варто знати платникам податків: Інформаційні листи ДПС на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/:

? у розділі «Листівки та брошури» розміщено Інформаційні листи ДПС, які присвячені нововведенням, запровадженими Законами України.

Інформаційні листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства;

? у розділі «Офіційні документи» розміщена інформація, яка буде корисною для суб’єктів  підприємництва, а саме:

- Податки і збори (накази Міністерства фінансів України,  та ДПС України),

- Єдиний соціальний внесок (накази Міністерства фінансів України)

У розділі

Інформація щодо даних реєстру платників ПДВ: на офіційному вебпорталі ДПС

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Варто знати фізичним особам та підприємцям

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/  розміщено розділ «Фізичним особам», де розміщена інформація, яка буде корисною як для фізичних осіб, так і підприємців, а саме:

• Податки, збори, платежі,

• Реєстрація та облік фізичних осіб - платників податків,

• Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків,

• Подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи,

• Подання декларації на отримання податкової знижки,

• Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді,

• Податковий аудит,

• Подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»,

• Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Внесення змін до облікових даних юридичних осіб, що містяться в ЄДР

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема (п. 66.1 ст. 66 ПКУ):

- інформація органів державної реєстрації;

 - документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Інформація про призначення або зміну керівника, зміну місцезнаходження та інші відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.

Інформація про головного бухгалтера для юридичних осіб та відокремлених підрозділів оновлюється на підставі:

- заяви за формою № 1-ОПП, визначеною Порядком від 09.12.2011 №1588, з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»,

- або реєстраційної заяви платника ПДВ, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник ПДВ звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Заява за ф. № 1-ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.

Якщо у фізичної особи змінюється прізвище, місце реєстрації: як діяти?

У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (прізвища, місця реєстрації тощо) фізичній особі:

• Необхідно подати заяву за ф. № 5ДР (дод. 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822):

 – до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи;

 – до будь-якого податкового органу якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія - необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Термін внесення змін до облікових даних платника податків:

- до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

- до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

До уваги платників: інформація щодо отримання інформаційних послуг

Суб’єкти господарювання та громадяни можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі online, та залишити інформацію на сервіс «Пульс»  зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Для отримання інформаційно-довідкових послуг у період карантину телефонуйте з 8:00 до 18:00 години, для інформаційної підтримки з питань застосування програмних РРО до 20:00 години, крім суботи, неділі та святкових днів.

Крім того, платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги, скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом.

Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в Інтернет мережі на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

У разі надіслання запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, необхідно враховувати, що технічні можливості Інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційно-довідкового департаменту ДПС не дозволяють приймати електронні листи розміром більше 976 Кб, або 1 млн. символів.

« повернутися