Податкова служба України інформує
Дата: 07.05.2021 14:55
Кількість переглядів: 125
Мелітопольські та веселівські платники перерахували більше 797 мільйонів податків і зборів та ЄСВ
Упродовж чотирьох місяців мелітопольські та веселівські представники бізнесу та громадяни сплатили до бюджетів усіх рівнів 603 мільйони 106 тисяч гривень податків і зборів. Відповідно до показника аналогічного періоду минулого року надходження зросли майже на 109 мільйонів або на 22 відсотка. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський.
Так, до державного бюджету платники спрямували 261 мільйон 428 тисяч гривень, що на 53 мільйони 94 тисячі або на 25 відсотків більше минулорічних відрахувань.
Місцеві бюджети протягом січня квітня цього року поповнено на 341 мільйон 678 тисяч гривень. Порівняно з минулим роком платники збільшили відрахування на 55 мільйонів 834 тисячі гривень або на 19,5 відсотків. Зокрема, скарбниці міста Мелітополя та Мелітопольського району поповнились на 315 мільйонів 129 тисяч, веселівські бюджети - на 26 мільйонів 549 тисяч гривень.
Крім цього, за чотири місяці з доходів платників до пенсійного і соціальних фондів надійшло 194 мільйони 335 тисяч гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Запоріжці отримали майже 20 тисяч електронних ключів
Із січня по квітень цього року до податкової служби регіону за отриманням електронних ключів звернулися 8492 клієнти. Фахівці підрозділів реєстрації користувачів видали їм майже 20 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці отримують електронні ключі від податкової безкоштовно та швидко – процедура займає у середньому 5-10 хвилин. Власники електронних ключів отримують доступ до десятків онлайн-сервісів, які дозволяють дистанційно взаємодіяти не лише з податковою службою, а й з іншими державними органами.
Які саме документи необхідні для отримання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів та переглянути зразки заповнення заяв можна на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua.
Також платники можуть самостійно формувати нові сертифікати ключів. Докладніше про цю послугу – на інформаційному ресурсі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.
Чи потрібно подавати повідомлення в податкову у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою?
Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору.
Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.
Таким чином, у разі прийняття працівника на роботу за цивільно-правовою угодою подавати повідомлення не потрібно.
За який період роботодавці вперше подають інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі нового Розрахунку?
Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом.
Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники ЄВ зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773, який набрав чинності з 01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції:
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 3 Наказу № 773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.
Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого ЄВ у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом № 773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).
Чи необхідно податковому агенту подавати Розрахунок, якщо він не має найманих осіб і дохід у звітному кварталі не нараховувався та не виплачувався?
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного періоду.
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
Яка послідовність діймає бути здійснена підприємцем для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
« повернутися
