Новоуспенівська громада

Запорізька область, Мелітопольський район

МАСНИЦЯ ЧИ КОЛОДІЙ

Дата: 08.03.2021 14:47
Кількість переглядів: 184

Українська Масниця, або, як її ще називають, Колодій — це останній тиждень перед Великим Постом.

У 2021 році ці дні припадають на період з 8 по 14 березня.

Своїм корінням свято Колодій сягає у праслов’янські часи. Є свідчення, що навіть стародавні трипільці влаштовували святкування, щоб відзначити прихід весни.

Колодій — це бог шлюбу, злагоди та примирення. Вважалося, що цього тижня він допомагає людям відновити сили після довгої виснажливої зими.

У період Колодія всі намагалися помиритися і забути старі образи.

У християнські часи збереглася традиція, пов’язана із заміжжям. Це були останні дні, коли можна було святкувати весілля перед постом. А тим парубкам, які ще не засватали дівчину, до пояса чи до руки чіпляли дерев’яну колодку, яку дозволялося зняти лише за відкуп.

Якщо ж дівчина хотіла висловити свою симпатію якомусь хлопцю, вона могла почепити йому біля серця "колодку" із тканини, вишиту квітами. Етнографи зазначають, що це унікальна українська традиція, аналогів якій у світі не існує.

З радянських часів у нас укорінилася традиція святкувати Масляну і готувати тонкі млинці з різними начинками.

Але українська Масниця має інші традиції. Наші предки готували у цей період вареники з сиром. А цей тиждень також називають Сиропусним.

За своєю формою вареники нагадують місяць, а Великодній піст зазвичай починався перед днем весняного рівнодення.

За тиждень до Масниці у православних християн М’ясопусний тиждень. Люди в цей період їли багато м’ясних страв, щоб набратися сил перед постом.Фото без опису

 

 

 

Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грошима чи горілкою.

У цей час широко практикувалися й погостини. Жінки, зібравшись у гурті йшли в ПОНЕДІЛОК до корчми і відзначали "початок Масної". У ВІВТОРОК жінки знову сходилися до шинку, вчиняли всілякі забави і сценки. СЕРЕДУ називали "зноби-баби". Якихось обрядів і дій, пов'язаних з цим днем не збереглося. Одначе в переломний чи широкий ЧЕТВЕР жінки, зібравшись у товариство піднімали тости за те, "щоб телята водилися" і намагалися в цей день не прясти, "аби масло не згіркло".

По своєму цікаво святкували П'ЯТНИЦЮ. Віддавна в Україні у цей день зять мав почастувати тещу. Щоправда, якщо хлопець оженився в осінні м'ясниці, то годилося привести до себе жінчину матір на другий день Різдва – це за умови, що теща була чемною і шанованою. Коли ж вона була сварливою і непривітною, – третього дня. Натомість, якщо весілля справляли в різдвяні м'ясниці, тоді запросини припадали на масляну п'ятницю. Гарно спорядивши повіз, зять з великими почестями саджав тещу в сани, запросивши й інших членів її родини, й гордо віз селом. Якщо ж він мав "на неї зуба", то вибирав багри, щоб сани перевернулися… За святковим столом він виголошував різномасті побажання, переважно жартівливого характеру: «Пийте, люди, по повній чарці, щоб у моєї тещі горло не пересихало!» – натякаючи на те, що вона занадто сварлива.

Але найцікавіше відзначали останній день Масляної – Сиропустну НЕДІЛЮ, Чорну неділю, Масне пущення. У різних регіонах були свої обряди й дійства. На Полтавщині, наприклад, у неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили прощення за образи.Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

Як вже було згадано, протягом Масляної люди вживали переважно вареники з сиром. Та це обрядове їство було особливо пошанованим у неділю, а тому казали: "Вареники доведуть, що й хліба не дадуть".

Нарешті приходили розваги й до дівчат. Притримані від понеділка "ніжкові заговини" (кісточки від холодцю) дівчата виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кістка долітала до воріт, то дівчина буде здоровою протягом року, а коли перелітала через ворота – неодмінно вийде заміж.

Крім того, селянин і в цей день (неділя) традиційно прогнозували погоду. Вважалося: яка Сиропустна неділя, такий і Великдень; якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна…Фото без опису

З різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день Масляної. Люди готувалися до найдовшого і, як уже мовилося, найсуворішого з усіх попередніх – Великого посту, а тому казали: "Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна". Та що ж поробиш, коли, як стверджує інший крилатий афоризм: "Не завжди котові Масляна ".

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь