Зупинимо домашнє насильство

Дата: 15.10.2020 09:00

Кількість переглядів: 208

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон).
Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Інформаційні кампанії щодо протидії насильства мотивують звертатися по допомогу, не мовчати, не соромитися, шукати варіанти виходу із ситуації. Якщо людина знає, що зателефонувавши, вона отримає допомогу, приїде поліція, буде втручання і спеціальні заходи, кривдник понесе хоча б мінімальну відповідальність, це мотивує її не замовчувати сам випадок.

Щодо покарання за  домашнє насильство, то воно залежить від його форм і частоти. На сьогодні законодавче поле у нас достатньо сильне. Якщо говорити про відповідальність, то стаття "Домашнє насильство" є в Кодексі України про адміністративні правопорушення і передбачає від 170 грн штрафу, громадські роботи і адміністративний арешт. Жоден штраф насправді не зупинить кривдника. Він лише створить економічний тиск на сім’ю і на саму постраждалу особу. Є також спеціальні заходи, які не є покаранням – це терміновий заборонний припис, коли особі, яка вчинила насильство буде заборонене перебування до 10 діб в одному приміщенні із постраждалою особою. Тобто приміщення спільного проживання має залишити на певний термін кривдник. Це може бути обмежувальний припис і це може бути кримінальна відповідальність, яка передбачається статтею 126. За систематичні випадки насильства (три і більше разів) передбачена кримінальна відповідальність. Слід зазначити, що будь-яка особа, яка постраждала від домашнього насильства забезпечується безоплатною вторинною правовою допомогою з боку держави (0 800 213 103)

 Навести точну статистику постраждалих від домашнього насильства неможливо. Хтось не усвідомлює, що він – жертва, хтось мовчить і не просить допомоги. Однак це якраз той випадок, коли мовчати не можна. Розповідайте рідним і друзям, викликайте поліцію, бийте в усі дзвони. Це – ваше життя. І лише від вас залежить, як ви його проживете.

« повернутися