ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ

Дата: 22.09.2020 08:30

Кількість переглядів: 227

У 2014 році Україна зробила фун­даментальний вибір подальшого цивілізаційного розвитку: українці обрали європейське майбутнє. Це означає, що українське суспільство прийняло зобов’язання імплементувати не лише матеріальні, але й ціннісні стандарти. Зокрема, примат прав людини, недискримінації, рівних можливостей, взаєм­ної поваги й терпимості. Прийняття таких цінностей і є справжньою європейською інтеграцією.

Гендерна рівність є однією зі складових розвитку та становлення демократії. Установлення такої рів­ності не лише де-юре, а і де-факто вимагає подолання гендерних стереотипів та забезпечення рівноправного розподілу соціальних, політичних, еко­номічних можливостей і ресурсів.

У Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018–2023 роки зазначено, що гендерна рівність передбачає рівні права для жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, а також їх однакову значущість, можливості, обов’­язки та участь у всіх сферах суспільного й особистого життя. Так само вона означає рівний доступ жінок і чоловіків до ресурсів та розподіл цих ресурсів між ними. Впровадження ген­дерної рівності матиме результатом більш осмислене прийняття політичних рішень, краще розподілення ре­сурсів та краще врядування.

Однак досягнення зазначених цілей не можливе без розробки та реалізації відповідного правового регулювання як на міжнародному, так і на національному рівні. Правове регулювання гендерних відносин необхідне для їх гармонійного становлен­ня та усунення викривлень, які можуть призвести до конкретних нега­тивних наслідків: прямої чи непрямої дискримінації, утисків, стереотипізації ролі тієї чи іншої статі у певних сферах суспільного життя.

Проте намагання українського парламенту впроваджувати таке правове регулювання зіштовхується із низкою перепон, однією із яких є розповсюдження міфів про гендерну рівність.

Тож можемо дійти висновку, що поступ у впровадженні гендерно чутливої політики загрожує безпеці громадян, а також економічному розвит­ку держави.

Підписавши у 2014 році Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла зобов’язання гарантувати рівні можливості жінок і чоловіків у всіх сферах. Цінності гендерної рівності та недискримінації закріплені в Статуті ООН, Цілях сталого розвитку ООН, в Пекінській декларації та Платформі дій.

Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок та її Факультативний протокол. Діє ціла низка внутрішніх нормативно-правових актів, які акцентують увагу на гендерній рівності – Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, Стратегія та План дій у сфері прав людини, Національний план дій з виконання резолюції Радбезу ООН 1325. Верховна Рада України внесла правки до законодавства щодо попередження домашнього насильства. Можемо резюмувати, що за останні роки пророблена колосальна робота, проте рух на захист прав людини потребує постійного руху вперед.

Врешті-решт, цивілізаційний вибір та річ, яку потрібно підтверджувати щоденно своїми вчинками. І захист цінностей рівних можливостей та недискримінації буде кращим доказом, що з європейського шляху вже не звернемо. Перед нами простий вибір – рухатися разом з передовими країнами в руслі модернізації та інновацій, або ж дрейфувати до архаїчних режимів, які експлуатують традиціоналістську риторику заради прикриття власної клептократії.

Відділ соціального захисту Новоуспенівської сільської ради  

« повернутися