Новоуспенівська громада

Запорізька область, Мелітопольський район

Державна фіскальна служба інформує

12 Травня, 2021 р., 16:43
Як через Електронний кабінет підприємству зареєструватись платником єдиного податку третьої групи? Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (Заява). Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Для надіслання Заяви для реєстрації платником єдиного податку третьої групи юридичною особою в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою J0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації. У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично. У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557). Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557). Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.   Як юридичній особі виправити самостійно виявлену помилку в заяві за ф. № 1-ОПП? У разі виявлення помилки у попередньо поданій заяві (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, платник податків повинен подати заяву за ф. № 1-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо такої особи та проставити позначку «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається (примітка до заяви за ф. № 1-ОПП).     При виявленні помилки (крім помилки щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку) у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП платником податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та який не включається до ЄДР, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку оновлену (виправлену) заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. При цьому, платником податків заповнюються всі розділи заяви за ф. № 1-ОПП.  Заява за ф. № 1-ОПП може бути подана як в паперовій так і в електронній формі.     Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261). Чи можна зареєструвати податкову накладнуу святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації? Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.   Приватний підприємець несвоєчасно сплатив авансовий внесок єдиного податку. Чи застосовується штрафна санкція? Відповідно до абзацу першого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (платник єдиного податку першої і другої групи), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ (п. 122.1 ст. 122 ПКУ). Водночас, згідно з п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;      порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;      обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;      порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Таким чином, за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої групи авансових внесків єдиного податку в період з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафна санкція, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ, не застосовується. Крім того, відповідно до п. 52 прим. 9 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку.     Сплата земельного податку юридичними особами Об’єктом обкладення земельним податком є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підприємства - платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ). Також, підприємство має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ). Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки: - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ). За нововідведені  земельні ділянки платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ). Податкове зобов’язання за нововідведені земельні ділянки, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ). У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Також, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється: у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі нe більше 12% їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб'єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності). Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються: за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.   Інформаційно-довідкові послуги онлайн Платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оnline: скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом www.zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay); звернувшись до Контакт-центру ДПС за т. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку) з 08.00 до 18.00 (крім суботи, неділі та святкових днів). У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо» на електронну адресу: idd@tax.gov.ua (без використання кваліфікованого електронного підпису). У разі надсилання запитання/повідомлення на електронну адресуidd@tax.gov.ua, електронні листи мають бути розміром не більше 976 Кб, або до 1 млн. символів. Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в мережу Інтернет на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс». Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДПС пропонує отримувати безкоштовно інформацію про зміни в законодавстві. Для цього необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua - в полі «ТЕМА» зазначити 6011. Для відмови від розсилки повідомлень про зміни в законодавстві, необхідно направити додатково електронний лист на електронну адресу idd@tax.gov.ua з атрибутами: в полі «ТЕМА» зазначити 6012.  
22 Квітня, 2021 р., 10:32
Звертаємо увагу, останній день подання декларації про майновий стан і доходи – 30 квітня 2021 року. Громадянам, які отримали доходи, що були неоподатковані, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 % із нарахованої суми доходу. Декларацію можна подати особисто або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але найзручніше скористатися засобами електронного зв'язку та надіслати декларацію в електронній формі з дотриманням умови реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством. Нагадуємо, що декларацію необхідно подати до 1 травня 2021 року до органу податкової служби за місцем податкової адреси платника. Крім громадян, які зобов’язані подавати декларації, є категорія осіб, які мають право на таке подання для повернення частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати. Таке право виникає у платників податків у разі понесення витрат, дозволених для включення до податкової знижки, перелік яких визначено у статті 166 Податкового кодексу України. Скористатись податковою знижкою можна лише до кінця року – на наступні роки таке право не переноситься. Останній день подання декларації для отримання податкової знижки – 31.12.2021 включно. У який спосіб можна задекларувати доходи?   Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі. В яких випадках не підлягає оподаткуванню та включенню до декларації про майновий стан і доходи дохід від продажу інвестиційного активу? Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України. Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу: а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень); б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць). У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.  Як розстрочити податковий борг платника податків? Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ). Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ). Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ. Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574). Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574). Мінімальним терміном є: - для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника; - для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення). Максимальний строк розстрочення не визначений. Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ). З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ. Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом, та в яких випадках він припиняється? Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розділу І Закону України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №851), від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору. Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження. Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та №2155. Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю. Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
22 Квітня, 2021 р., 10:29
За користування земельними ділянками місцеві бюджети отримали понад 20 мільйонів   За перший квартал поточного року до місцевих бюджетів Мелітопольщини надійшло 20 мільйонів 645 тисяч гривень плати за землю. Як повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський, із зазначеної суми 15 мільйонів 272 тисячі забезпечили суб’єкти господарювання-юридичні особи, 5 мільйонів 373 тисячі – фізичні особи. Так, до скарбниці м. Мелітополя надійшло 12 мільйонів 579 тисяч, Мелітопольського району - 5 мільйонів 262 тисячі, веселівські землекористувачі сплатили 2 мільйона 804 тисячі гривень. Нагадаємо, об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Ставки та пільги з плати за землю встановлюють органи місцевого самоврядування відповідної території.   Мелітопольці та веселівці перерахували на потреби української армії більше16 мільйонів гривень                                                                         У січні-березні мелітопольські та веселівські платники податків спрямували до державного бюджету 16 мільйонів 125 тисяч гривень військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 2 мільйона  593 тисячі або на 19,2 відсотка. Лише у березні цього року до бюджету сплачено понад 5 мільйонів 608 тисяч гривень військового збору, що на 625 тисяч або на 12,5 відсотків більше, ніж у минулому році. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Зюзін. Зокрема, протягом першого кварталу цього року платники м. Мелітополя відрахували 11 мільйонів 170 тисяч гривень, Мелітопольського району – 3 мільйона 672 тисячі, веселівські платники спрямували на потреби армії  1 мільйон 283 тисячі гривень. Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка. Збір сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.   Продаж підакцизних товарів додав запорізьким скарбницям понад 70 мільйонів гривень                                                                         Упродовж першого кварталу до місцевих бюджетів регіону надійшло 71 мільйон 198 тисяч гривень акцизного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії і підприємці, які продають уроздріб алкогольну і тютюнову продукцію, збільшили відрахування до показника аналогічного періоду минулого року на 31 мільйон 312 тисяч гривень. Від ліцензування торгівлі підакцизними товарами до скарбниць громад спрямовано 9 мільйонів, що на 1,1 мільйона або на 14 відсотків більше, ніж торік. За три місяці фахівці податкової служби видали 864 ліцензії на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 845 – для торгівлі тютюновими виробами, 218 – пивом та 110 – сидром, а також продовжили термін дії 4114 дозволів, призупинили 346, анулювали 485, у тому числі 6 – за продаж алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім. Станом на 1 квітня кількість діючих ліцензій склала 7889. З повним переліком цих документів можна ознайомитись за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy. Крім того, з початку року проведено 372 перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на загальну суму 27 мільйонів 376 тисяч гривень.   У Запорізькій області перевірено 373 об’єкти торгівлі пальним                                                                         У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Шустова відбулось чергове засідання штабу протидії незаконній торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом. Участь у заході взяли очільники структурних підрозділів Запорізької ОДА, Головного управління ДПС у Запорізькій області, представники фіскальної служби, правоохоронних та інших органів влади. Як було повідомлено, з початку року в регіоні проведено перевірки 373 об’єктів торгівлі пальним. У результаті виявлено 3194 порушення, із незаконного обігу вилучено 33,8 тонни пального загальною вартістю 1 мільйон 544 тисячі гривень та обладнання на суму 1 мільйон 300 тисяч гривень. Порушникам нараховано 14 мільйонів 783,7 тисячі гривень штрафних санкцій. Учасники засідання підбили попередні підсумки роботи та визначили подальші плани щодо перевірок усіх об’єктів, де здійснюється продаж нафтопродуктів.   Е-сервісами податкової користуються 70 тисяч запоріжців    Лише у минулому році кількість запоріжців, які обрали дистанційний формат взаємодії з податковою службою, збільшилась вдвічі. На сьогодні електронними сервісами активно користуються 70 тисяч платників податків регіону. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, який наголосив, що на сьогодні більшість податкових послуг вже переведені в онлайн-формат. При цьому загальна кількість адміністративних послуг упродовж 2020 року збільшилась з 96 до 126. Переважу частину сервісів представники бізнесу і мешканці регіону отримують в Електронному кабінеті платника. Він, зокрема, надає можливість листуватися з органами ДПС, подавати і вести звітність, отримувати довідки і витяги, інформацію з реєстрів, підключати програмні РРО та багато іншого. Також за допомогою Е-кабінету 130 запорізьких суб’єктів господарювання вже зареєстрували для себе нову послугу – єдиний рахунок для сплати податків. Крім того, нещодавно запроваджений електронний сервіс "InfoTAX" забезпечує платників 20 сервісами. Для приєднання до "InfoTAX" достатньо мати у смартфоні, ноутбуці чи у комп’ютері додатки Viber або Telegram та доступ до Електронного кабінету. Для користування державними Е-послугами запоріжці можуть безкоштовно отримати у податковій електронні ключі. У середньому, кожного місяця спеціалісти служби надають електронні довірчі послуги двом тисячам запорізьких платників. У період карантинних обмежень радимо утриматися від зайвого відвідування установ та пропонуємо корисні посилання для онлайн-взаємодії: https://tax.gov.ua(вебпортал ДПС України); https://www.facebook.com/TaxUkraine(сторінка ДПС України у Фейсбуці); https://zp.tax.gov.ua(субсайт Головного управління ДПС у Запорізькій області); https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya(сторінка ГУ ДПС у Запорізькій області у Фейсбуці); https://cabinet.tax.gov.ua(Електронний кабінет платника); http://acskidd.gov.ua(Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ІДД ДПС); https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy(програмне забезпечення для ПРРО); https://zir.tax.gov.ua(Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС).   Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.  
15 Квітня, 2021 р., 10:22
Змінено порядок надання послуг у запорізьких Центрах обслуговування платників податків   Шановні платники! Прийом відвідувачів у Центрах обслуговування платників м. Запоріжжя та області здійснюється за попереднім записом для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності. Зміни в обслуговуванні запроваджені у зв’язку з посиленням карантинних обмежень. Сподіваємося на ваше розуміння!   Перелік телефонів та електронних скриньок, за яким здійснюється попередній запис платників: https://zp.tax.gov.ua/data/normativ/000/003/75333/Sayt_telefoni.docx   Користуйтесь електронними сервісами податкової служби: https://cabinet.tax.gov.ua/   Мелітопольські та веселівські платники поповнили державну скарбницю на 208 мільйонів гривень   У першому кварталі мелітопольські та веселівські платники податків спрямували до державного бюджету 208 мільйонів 270 тисяч гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року податкові платежі зросли на 47 мільйонів 568 тисяч гривен або на 30 відсотків. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський. Так, суб’єкти господарювання, зареєстровані в  м. Мелітополі,  поповнили державну скарбницю на 141 мільйон 343 тисячі, платники Мелітопольського району – на 44 мільйона 546 тисяч,  веселівські платники – на 22 мільйона 381 тисячу гривень. Більшу  частину доходів держскарбниці забезпечено від сплати податку на додану вартість - 87,3 мільйона , що на 23,6 мільйонів  або на 38 відсотків більше, ніж торік. Роботодавці регіону перерахували до  лбюджету 59 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, зростання до аналогічного показника минулого року склало 8,3 мільйона або 16,5 відсотків. З доходів підприємств, установ і організацій надійшло 42,5 мільйона гривень податку на прибуток. У порівнянні з попереднім роком надходження збільшилися на 15,3 мільйона або на 56,4 відсотка. Також держава отримала 16 мільйонів гривень військового збору, майже 1 мільйон гривень  частини чистого прибутку, 723 тисячі екологічного податку тощо.   До місцевих бюджетів Мелітопольщини надійшло більше 252 мільйонів гривень 
29 Березня, 2021 р., 10:02
                      Підприємство - єдинник з ІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність? Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ). Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року. Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року). У податковій накладній допущено помилку в обов’язкових реквізитах. Чи має право покупець включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в такій накладній?      Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.      Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 ПКУ.      Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).      Згідно з п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.      Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).      Тобто враховуючи норми ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією, за допомого якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.      При цьому, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.      Право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.      Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг. Якщо суб’єкт господарювання надає в оренду частину офісу, чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП? Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588. Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП. У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується». У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди. Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?      Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV ”Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.      Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.      Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу. Чи потрібно при продажу основних засобів застосовувати РРО?  Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.      Згідно із п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).      Разом з тим, п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).      Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості. По дебету рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.      Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.      Враховуючи зазначене вище, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.      Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148. Де на офіційному вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій?      Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».      Відповідно до п. 12 цього Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (Реєстр), на офіційному вебпорталі ДПС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.      З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).      Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.      Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації. Які штрафи передбачені за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін? Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 № 957. У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція: - 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн. Зазначена норма передбачена ст. 1, ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Чи узгоджувати з податковою відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі? Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі: - тільки за згодою контролюючого органу, - а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу: - за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, - та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПКУ). У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ). Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п. 124.1 ст. 124 ПКУ). Нагадаємо, що право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ): - у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; - у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань. Платник єдиного податку  2-ї групи здійснює діяльність не за місцем податкової адреси. Яку ставку застосувати? Ставки єдиного податку для платників єдиного податку 2-ї групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ). Фіксовані ставки єдиного податку для 2-ї групи платників єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 ПКУ. У разі здійснення платниками єдиного податку 2-ї групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для цієї групи платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ). Отже, підприємцем – платником єдиного податку 2-ї групи, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць: 20% розміру мінімальної заробітної плати. Реєстрацію податкової накладної зупинено. Які дії? У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган  протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або відмову в такій реєстрації. У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня. Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін. У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник податку має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації. Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.   ГУ ДПС у Запорізькій області  

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь